на фото:

почетные гости выставки, среди которых заслуженный художник России, член-коррееспондент Российской Академии Художеств, академик Петровской Академии Наук и Искусств  В.Б.Демьянчук, академик международной Академии творчества Павлос Арзуманидис, предприниматель, культурный деятель Флора Игисенова.

IНФОРМАЦIЙНО-ПРОСВIТНИЦЬКА ТА ОСВIТНЯ Опубліковано 24.06.15 на сайте:

http://ukrcentr.ru/informacijno-prosvitnicka-ta-osvitnya/spadkoyemnist-pokolin-u-tvorchosti

 

«Спадкоємність поколінь» у творчості

 

У Національному культурному центрі України в Москві проходить унікальна за своїм змістом виставка – «Спадкоємність поколінь», на якій представлено роботи двох майстрів – члена Національної спілки художників України, Творчої спілки художників Росії Миколи Павленка з Харкова та його онуки члена Міжнародної творчої спілки художників Росії Ірини Краснової, яка сьогодні живе і працює в Москві.

У цій родині всі митці, починаючи від прадіда Івана Івановича, який почав малювати вже на пенсії. Дідусь Микола Павленко – автор графічних, монументальних та живописних робіт на історичні та міфологічні теми, портретів, пейзажів. Батьки – художники-реставратори. Тому не дивно, що Ірина народилась із олівцем у руках.

З 9 травня 2015 року в Інтернеті за ініціативи Ірини Краснової стартував проект «Покоління. Зв’язок часів», приурочений Дню Перемоги та її прадіду і діду, які пройшли всю Велику Вітчизняну. Виставка «Спадкоємність поколінь» є свого роду продовженням цього проекту.

Микола Миколайович народився на Ставропіллі. У 1949 р. поступив до Харківського політехнічного інституту та відвідував вечірню студію при Харківському художньому інституті. І хоча діяльність його була пов’язана з оборонною промисловістю, весь вільний час він присвячував живопису. Учився у народного художника України Адольфа Константинопольського, який на багато років став його одним із найкращих друзів. Микола Павленко – яскравий представник класичного реалістичного живопису. Досить тільки подивитися на його портрети, пейзажі, натюрморти та сюжетні картини, представлені на виставці, і розумієш, що ти бачиш перед собою основи основ, з яких і виросла онука Ірина. Вона, всотавши в себе все це, пішла власним шляхом, як то кажуть, в ногу з часом, але спираючись на дідові традиції у передачі світла і тіні, у компонуванні робіт тощо.

Свої перші «витвори мистецтва» вона залишала на шпалерах, на яких через три роки вже не залишилось жодного чистого сантиметра. Але до того часу, коли їх замінили, Ірина вже перейшла на наступний рівень – тепер вона малювала на папері аквареллю. У дитинстві вона плела з бісеру та макраме, але захопленість малюванням тільки збільшувалась і у 12 років Ірина таємно від батьків (!) успішно склала іспити до художньої школи та була зарахована до першого класу.

Разом із батьками ще немовлям (Ірині не було і року) вона почала «відвідувати» і місцеві, і світові музеї за кордоном. І ця звичка – ходити по музеях – у неї, як то кажуть, виробилася з роками.

Після закінчення художньої школи поступила до Харківського художнього лицею при Харківському художньо-промисловому інституті. Ліцей тільки-но було відкрито, там працювали інститутські педагоги, а тому атмосфера була напрочуд творчою та дорослою. Логічно, що далі був цей же інститут. Одночасно Ірина стала надсилати свої роботи на різні конкурси. Так вона потрапила до Афін, де єдина представляла Україну.

У 90-х роках художниця переїхала до своєї історичної батьківщини – у Москву, де зацікавилась можливостями реклами та графічного дизайну. Сьогодні вона – член творчої Спілки дизайнерів Росії.

На виставці в Культурному центрі представлено твори Ірини із різних мистецьких проектів.

Графічні роботи (Ірина говорить, що графіка – це її друге Я) із серії «Чайна традиція» – «Романтичне побачення в Лондоні», «Куди піти зі своїм маленьким непосидою» і «Старий добрий англійський пиріг», виконані у змішаній техніці, у минулому році були відзначені у виставковому проекті «Британські сюжети», присвяченому Року Великобританії у Росії.

Особливий інтерес викликають японські гравюри із серії «Спогади про японську гравюру», виконані в особливій техніці з використанням акварелі, що надає їм надзвичайної свіжості. Вони також відзначені дипломом ІІ ступеня на бієннале камерної акварелі, присвяченої 200-річчю Луїджі Премацці. «Після виступу», «Квітуча сакура», «Віяло», «Самурай» та інші. Головні персонажі цих робіт – самураї, гейші, театр Кабукі, квітуча сакура – передають дух таємничої Японії.

У проекті «Трикрапка» представлено чотири роботи, в яких авторка розкрила суть морального вибору, перед яким рано чи пізно опиняється із нас робить  Це три жіночі портрети – «Віддзеркалення», «Відображення» та «Чистота» і картина «Сфери». І в кожній акцент зроблено на очах як дзеркалі душі. Всі виконані у змішаній техніці (написані на полотні, а потім роздруковані).

І ще одному проекті відзначилась Ірина – як ілюстратор дитячих книжок. Це окрема сторінка в її творчості. Вона завжди з задоволенням спостерігала за маленькими дітьми з олівцем у руках, її зачаровували їхня відкритість та щирість. І коли запропонували проілюструвати дитячу книжку, з радістю використала вже нароблений матеріал. Книжка Олексія Аулова «Бумбастик» уже отримала кілька престижних нагород.

І наостанок повідомлю, що колекція художніх робіт Культурного центру поповнилась ще одним витвором мистецтва пензля Миколи Павленка.

Виставка триватиме до кінця липня.

 

Ассоль Овсянникова-Мелентьєва. Фото автора.

 

Каталоги:

Каталог выставки живописи "Преемственность поколений". Москва, Россия, 2015г.

Видео с выставки можно посмотреть здесь:

https://youtu.be/VD79OZ2DFoo

на фото :

почетные гости мероприятия, среди которых А.Ю.Мешков, С.Н. Бабурин, Е.В. Ройзман, В.С. Егошкин, А.А. Шкурко, Владимир Никольский и многие другие.

 

«Связь культур» 

 

Выставка Николая Павленко и Ирины Красновой посвещена самому торжественному и значимому празднику Сербии -

дню Государственности и Сербской армии. На празднике присутствовали представители более 60 стран мира, среди которых известные политики, военные атташе, ветераны ВОВ, заслуженные деятели науки, культуры, бизнесмены. Мероприятие посетило свыше 800 человек.

 

Николай Павленко представил свои полотна, рассказывающие об истории славянского народа, его былинах и сказаниях. Дополняют исторические картины чудесные пейзажи родных просторов. Ирина показала свои знаменитые проекты - «Троеточие», "Чайные традиции" и «Эмоции имеют голос. Преодоление», которые в очередной раз вызвали большой интерес и покорили сердца публики. И это не удивительно - ведь семейные традиции и познание своего собственного я всегда остаются самыми актуальными темами для каждого человека.

на фото :

почетные гости выставки, среди которых П.Т.Стронский, представители Сербского посольства, Владыка Антоний, 

Slavka Draskovic, Божiдар Зечевин, делигация из Франции.

 

Отчет о выставке "Преемственность поколений" известного советского художника Н.Н. Павленко и его внучки Ирины Красновой, посвященной широкомасштабному интернет-проекту Ирины "Поколения. Связь времен". 

 

Персональная выставка "Преемственность поколений" Павленко Николая Николаевича и его внучки Ирины Красновой, проходившая в Украинском культурном центре на старом Арбате с июня по август включительно 2015г. собрала свыше 1500 посетителей. Очень ярко и волнительно проходили встречи и знакомства с людьми разных возрастов, профессий, национальностей. Невероятными были встречи с людьми из родного города Ирины, которые пришли на выставку за кусочком родных мест. За это время выставка собрала огромное количество теплых отзывов и пожеланий, а также получила большое количество престижных премий и наград и стала широко известна среди разных слоев населения.

Отзывы о выставке:

  Мы назвали выставку «Спадкоемнисть поколинь» – наследственность, а точнее «преемственность поколений». И как вы видите семейные традиции, не только живы, но и преумножаются. Николай Павленко – потрясающий художник реалистической живописи, воплотивший в себе лучшие традиции русской, украинской реалистической живописи, передал онуці (внучке) духовность, он наказал ей быть Художником, быть Творцом и она это достойно реализовала.

  Выставка интересна тем, что творчество художников здесь представлено многопланово: вы видитеразные жанры – пейзажи, натюрморты, прекрас-

ный портретный ряд, мифология...

  Ирина – это другая живопись, другое творчество, другой стиль, мироощущение, миросозерцение, тона, полутона, – это потрясающие картины. Это чудо. Называется это чудо человеческое – чистота. Дай Бог и нам сохранить в себе это, как можно дольше.

  Можно сказать, что эти два поколения находятся в разных мирах – но нет! Они находятся в одном мире, потому что есть мир духовности, есть мир бездуховности, есть Божий Мир и вот дед и она находятся в Божьем Мире созидания…

МЕЛЬНИЧЕНКО ВЛАДИМИР ЕФИМОВИЧ

Генеральный директор

Украинского Культурного центра в Москве

 Спасибо за прекрасную выставку в Украинском культурном центре двух поколений художников из Харькова – Николая Павленко и Ирины Красновой. Классическая школа живописи и новое видение искусства. Молодсть и опыт. Школа и новаторство. Рад, что посетил выставку этих таких разных, но родных художников.

ПЕТР ТИМОФЕЕВИЧ СТРОНСКИЙ

Президент Международной академии культуры и искусства,

Заслуженный художник РФ, 

Академик Российской академии художеств

  Блестящая выставка реализма, академизма и высочайшей духовности. Надо сказать, что Харьковщина – это родина величайших художников – Репина, Ткаченко, Семирадского, Беркоса, Васильевского и многих других. Интересно отметить, что где-то в середине 19-го века Императорская школа живописи прочно обосновалась в Харькове и по сей день эта школа не только сохраняется, но и показывает очень высокий уровень мастерства своих воспитанников. 

  Харьковская школа особенная, она в отличии от других школ, богата традициями и радостным восприятием действительности. Вы обратили внимание,

что здесь нет трагических картин, в картинах есть радость, свет, есть восторг – перед восходом солнца, перед туманом, облаком, вся перспектива напол-

нена цветом и воздухом. Вот это и есть харьковская школа и в ее основе лежит духовность.

  Это и есть спадкоемнисть, когда духовность передается это от отца к дочери и от дочери к внучке. Донечка дуже талановита у нас. Она может акварелью точно воссоздать атмосферу средневековой японской гравюры: свет и эту эмоциональную пластику и линию. По своей внутренней силе и таланту мне нравятся ее новые работы. Она чувствует дух нашего времени и она находит новые формы и средства выражения в искусстве, чтобы показать мир, каким он есть. 

ДЕМЬЯНЧУК ВИКТОР БОРИСОВИЧ

Заслуженный художник России, 

Член-корреспондент Российской Академии Художеств, 

Академик Петровской Академии Наук и Искусств, член МОСХ России.

  В этом храме искусств я бываю очень часто, потому что здесь открываются большие проекты московских и украинских художников. Сегодня нас радуют представители классической школы живописи Николай Павленко, и его внучка Ирина Краснова. Их мастерство говорит о великой школе, которую они прошли и которую представляют.

  Ирина – серьезный продолжатель семейных традиций, прекрасный живописец и прекрасный организатор арт-проектов. Это очень важно, потому что только так и может развиваться искусство.

АРЗУМАНИДИС ПАВЛОС АРХИПОВИЧ

Действительный член (академик) Международной академии творчества

 С большим удовольствием и восторгом посмотрел выставку Н.Н.Павленко и его внучки Ирины. Восхищен увиденным! Прекрасные произведения искус-

ства заставляют по иному, позитивно посмотреть на окружающий мир, всю красоту человеческой души, мир природы, которые нас воспитывают,

и учат доброте. Не могу не обратить внимание на картину «Чистота». Она заставляет нас задуматься над очищением нашего организма от вредных черт характера, обмана, лжи и подлости. Должна быть чиста человеческая аура от нечистых плотных примесей, тогда нам везде будет легче жить, творить чудеса, быть счастливыми, независимыми от разных политических оборотней.

 

ЛЕВ ПАНТЕЛЕЙМОНОВИЧ КУРАКОВ

Лауреат премии Президента Российской Федерации, Заслуженный деятель науки РФ, 

Действительный член (академик) Российской академии образования, 

Президент Международной академии глобального информационного управления, доктор экономических наук, профессор,

Председатель Общественного совета Национальной комплексной программы «Держава XXI век, 

Руководитель авторского коллектива Новой культурно-экологической и патриотической стратегии, которая реализуется при поддержке Общественной палаты России.

Са валиким зяниманjем видео сам изложбу деда и унуке што само сведочи да уметност живи кроз генерациjе и никада не умире.

БОЖIДАР ЗЕЧЕВИH 

Белград, Сербiя

Режиссер документального фильма, драматург,

киновед, историк кино и профессор киноанализа.

Член европейской киноакадемии (ЕФА, Берлин).

Учредитель и главный редактор журнала о

киноискусстве «Фильмограф».

Незабываемо и восхитительно!!! Так рождаются подлинные Шедевры!!! 

ЛЕОНИД ВОЙЦЕХОВСКИЙ

журналист,

Журнал «Time out» 

Dear Miss Irina Krasnova. It was a pleasure to see your exhibition at Ukraine Cultural Center in Moscow. I was also impressed to see together ther your and your grandfather Nikolaj Nikolajevic Pavlenko great work of art! The exhibition mast a shoug impression upon me. I congratulate you on the exhibition and hope that your exhibition will be seen by wiser public in Serbia – wten I live – as well!

Academic, Dr. SLAVKA DRASKOVIC

Head of the Serbian Unity Congress, Serbia,

Director of the Office for Cooperation with the Diaspora and Serbs in the Region, at the Government of the Republic of Serbia.

© 2010-2017 Николай Павленко. Все права защищены

  • Grey Twitter Icon
  • Grey Facebook Icon